Оджалеші

Дегустаційна нотатка

Природно напівсолодке червоне, наш перший рік із цим сортом. Темний рубін, оксамитова текстура; чорна вишня, лісова ягода, фіалка та тиха нота чорного перцю у фіналі. Бродіння у квеврі зупиняється природно, коли марані охолоджується до дванадцяти градусів, і вину лишається той цукор, з яким воно народилося, а не доданий. М'яко солодке, не сиропне. Без хімічних добавок.

Походження

Оджалеші мегрельською означає «той, що росте на деревах» — мовою Самегрело, західної Грузії. Історично лоза не підв'язувалася, а піднімалася у вільху та хурму в сільських дворах. Родова домівка сорту — Салхіно, маєток князя Давида Дадіані XIX століття, розширений його зятем, князем Ашілем Мюратом, онуком маршала Наполеона. На Паризькій міжнародній сільськогосподарській виставці 1912 року салхінське Оджалеші отримало золоту медаль. У 2025 році ми вперше посадили й зробили власний оджалеші — тут, у Букнарі, на аджарській землі. Одне квеврі. Кілька сотень пляшок. Перший розлив під цим ім'ям за тридцять п'ять років існування марані. Новий розділ родинної історії, що почалася 1991 року.

Гастропоєднання

Смажена качка з вишнею. Мегрельські купати з ткемалі. Витриманий блакитний сир. Чорний шоколад. Остання година довгого столу.